Микола Ткач

Микола Михайлович Ткач (народився 4 січня 1942, Сахнівка Менського району—17 квітня 2019)— український поет і етнолог,кандидат історичних наук, професорКиївського національного університету культури і мистецтв. ЧленНСПУ.

Микола Ткач ‑ відомий письменник і етнолог, глибокий дослідник літературних пам’яток княжої доби України. Кожна його нова книжка чимось незвичайна, якась етапна, зовсім інша. Особливо вирізняються його останні поетичні видання: «Непочата вода», «Вино з тюльпанів», «У володіннях Волоса», «Земля і люди». У цих книжках Микола зашифрував усі свої знання, які він має з етнології. Він дуже глибокий етнолог, дуже цікавий оповідач. За відгуками колег, «...у поезіях Миколи Ткача дуже багато болю. Справжнього болю. Микола ‑великий патріот і великий українець. Він знає й відчуває праУкраїну нашу»; «Своєрідність віршів Миколи Ткача полягає втому, що вони не одноманітні. Вони філософічні, фабульні, сюжетні, імпресіоністичні.А його пейзажна лірика просто дивовижна!».

До збірки «Вино з тюльпанів» увійшли вірші, які поет створював впродовж усього життя. Але книжка сприймається, немов одне ціле. Головна дійова особа ‑ Жінка: вродлива, шляхетна, розумна, жіночна, без чар якої ліричний герой не мислить свого життя. Збірка «Вино з тюльпанів» була відзначена міжнародною премією Г. Сковороди 2012 року, збірка «У володіннях волоса» ‑ премією ім. П. Куліша у 2013 році.Родове коріння Миколи Ткача заглиблене у ґрунт Чернігово-Сіверщини. Народився він у селі Ленівка (Сахнівка), що на Менщині. Закінчив Київський інженерно-будівельний інститут, отримав фах інженера-будівельника. Та за покликом серця став письменником і науковцем. Нині ‑ член Національної спілки письменників України, лауреат літературних премій «Благовіст», ім.М.Коцюбинського та Міжнародної літературної премії «Сад божественних пісень» ім.Г.Сковорди; кандидат історичних наук, професор, знаний і авторитетний вчений-культуролог. Працює на кафедрі культурології в Київському Національному університеті культури і мистецтв. Він автор ряду поетичних книг: «Риштування» (1975), «Відвідини матері» (1980), «Древо» (19880, «Дзвони скляної гори» (1922), «Золоті орелі» (1977) ‑ ліричний дует з Надією Данилевською, «Не осквернись, душе моя, і слові» (2002), «У світлині неба» (2004), «Непочата вода» (20080, «Вино з тюльпанів» (2012), «Осел у шкурі лева» (2012), «Сонячний зайчик» (2013), «У володіннях Волоса» (2013), «Земля і люди» (2013;. книги оповідань «Калинове намисто» (2013), книги наукових розвідок та публіцистики «Криниця» (2012); посібника з народознавства «Дерево роду» (1995), навчальних посібників «Міфологія» (2008, 2009, 2011, «Дідова полиця» (2013); наукових реконструкцій-книг: «Пахоші Боянових слів» (1996), «Слово о плоку Ігоревім» (1998), «Слово о законі і благодаті» (2003), «Слово о полку Ігоревім: реконструкція, переклад, словник-довідник» (2006; 2008),«Остромирова Євангелія 1056-1057. Графічна реконструкція українською абеткою» (2007); монографій «Володимирові боги» (2002); «Родовід М.М.Поплавського. Від джерел до джерел» (2007, 2009); наукової розвідки «Генеалогія слова» (2004); разом з Надією Данилевською ‑ фольклорно-етнологічних та інших видань: «Вийди, вийди, Іванку» (1993), «Клечальнй міст» (1995), «Ішов Миколай» (1996), «Перетик» (2000), «Хліб наш насущний» (2003) та ін.

Ткач, М. М. Вино з тюльпанів : поезії / М. М. Ткач. – К. : Видавництво «Ярославів Вал», 2012. – 208 с.

Метафорично-образний вияв найглибших і найпотаємніших поривань людини з її мрійними сповіданнями, феєричним піднесенням, відчаєм і стражданнями закоханого серця; її сумом та розчаруванням; її всіма драматичними колізіями, духовними й суспільними протиріччями та несподіваними вчинками; а також – спробами осмислити загадкову сутність того, що лежить в основі буття роду людського, що з нею діється і що називається коханням. І все це – щиро, відверто; часом інтуїтивно-чуттєво і втаємничено, часом – вибухово, пристрасно й сюрреалістично. Так постає інтимна лірика поета й етнолога Миколи Ткача в його новій книзі «Вино з тюльпанів». До книжки увійшли вірші різних років: з попередніх книжок, а також ще не опубліковані. Упорядковані поезії за принципом суголосності душевного стану ліричного героя.

Ткач, М. М. Непочата вода : поезії / М. М. Ткач. – К. : Видавництво «Євшан-зілля», 2008. – 272 с.

Непочата вода - це вода, що молитовно набрана з живого джерела якраз перед світанком. У народі така вважається цілющою. Вона допомагає позбутися хвороб і прозріти істину Божу. Автор щиро зізнається перед читачем, що більшість цміщених до книжки віршшів написано саме на світанку.