Борис Грінченко

«…Нехай собі! Я буду працювати!..

І знаю я: не дурно роблять руки:

Впаде мій сів, – і хліб ми будем мати,

А хоч не ми, – дочки, сини й онуки…»

Б. Грінченко

Борис Дмитрович Грінченко (27 листопада [9 грудня] 1863 — 23 квітня [6 травня] 1910) — український письменник, педагог, лексикограф, літературознавець, етнограф, історик, публіцист, громадсько-культурний діяч. Редактор низки українських періодичних видань. Обстоював поширення української мови в школі та в установах.

Борис Грінченко народився на хуторі Вільховий Яр Харківської губернії в родині збіднілих дрібнопомісних дворян.

З 1894 по 1900 рік Борис Дмитрович працював в Чернігівському губернському земстві. У Чернігові Борис Грінченко працював спочатку діловодом оціночної комісії губернського земства, а з 1998 р. обійняв посаду секретаря земської управи. Разом з дружиною вони проводили велику просвітницьку роботу і з їх приїздом змінилася атмосфера духовного та літературного життя Чернігова. Грінченко відкриває видавництво в якому вийшло 45 видань загальним накладом 200 тис.прим. Серед виданих книг було багато науково-популярних брошур: «Про грім та блискавку», «Велика пустеля Сахара», «Робінзон», «Фінляндія», «Жанна Д’арк» та ін., а також художніх творів. Це твори Т. Шевченка, Є. Гребінки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, Л. Глібова, М. Загірної та ін.

Багато уваги Б. Грінченко приділяв збиранню та пропаганді фольклорних матеріалів. У чернігівському виданні вийшла бібліографічна праця «Література українського фольклору1777-1900» (1901) та «Етнографічні матеріали, зібрані в Чернігівській і сусідніх з нею губерніях» у трьох томах (1895—1899). Також вийшли збірки «Живі струни» та «Думи кобзарські» (1897), «Колоски» (1898), «Великий оповідач» (1898).

Допомагала в редагуванні та підготовці книг до друку, вивчала потреби читачів дружина Б. Грінченка Марія. Вона також писала художні та науково-популярні книги, займалась перекладом творів російських та зарубіжних письменників українською мовою.

Під час проживання в Чернігові Борис Грінченко написав декілька драматичних та прозових творів. Це повісті «Серед темної ночі» (1900) та «Під тихими вербами» (1901), оповідання: «Підпал» (1894), «Хатка в балці», «Дядько Тимоха» (1895), «Дзвоник» (1897), «Покупка», «Палії» (1900), «Як я вмер» (1901). Вийшло також декілька збірок в жанрі байки. Серед них книга «Байки.

У своїх творах чернігівського періоду Грінченко порушував важливі соціальні проблеми з життя селян, а також тема борців за свободу була однією з основних в його творчості.

Самойленко, Г. В. Літературне життя на Чернігівщині в ХІІ – ХХ столітті / Г. В. Самойленко. – 2-ге вид. доп. і перероб. – Чернігів : Лозовий В. М., 2011. – 328 с.

Грінченко, Б. Д. Твори. В 2 т. Т. 1. Поетичні твори.Оповідання. Повісті / Б. Д. Грінченко; упоряд. В. В. Яременка; приміт. А. Г. Погрібний. – К. : Наук. думка, 1990. – 633 с. : портр. – (Б-ка укр. літ. Дожовтн. укр. л – ра).

До першого тому ввійшли ліричні вірші із збірок «Пісні Василя Чайченка», «Під сільською стріхою», «Під хмарним небом», оповідання та повісті «Сонячний промінь», «На розпутті», «Дядько Тимоха», «Підпал», «Як я вмер» та ін. А також балади і поеми, книга казок віршем.

Грінченко, Б. Д. Твори. В 2 т. Т. 2. Повісті. Драматичні твори / Б. Д. Грінченко;упоряд. В. В. Яременка; приміт. А. Г. Погрібного, В. В. Яременка; ред. тому А. Г. Погрібний. – К. : Наук. думка, 1991. – 608 с. : портр. – (Б-ка укр. літ. Дожовтн. укр. л – ра).

До другого тому творів Бориса Грінченка ввійшли три повісті «Серед темної ночі», «Під тихими вербами», «Брат на брата», історичні драми «Ясні зорі», «Степовий гість», «Серед бурі» та драма «На громадській роботі».

Гринченко, Б. Д. В темную ночь. Под тихими вербами : повести / Б. Д. Гринченко ; пер. с укр. К. Трофимова; вступ. ст. М. Рыльского; ил. С. Соколов. – М. :Госполитиздат, 1961. – 398 с. : ил.

В збірку Бориса Гринченка ввійшли дві повісті в яких розвивається одна з найгостріших проблем того часу – проблема класового розшарування “післереформенного”, дореволюційного села.