Юрій Збанацький

/Files/images/завантаження.jpg Юрій (Григорій) Оліферович Збанацький -український письменник, кінодраматург. Герой Радянського Союзу, лауреат Державної премії України ім. Т. Г. Шевченка, літературної премії Чувашії ім. М. Сеспеля, премії ім. Лесі Українки, депутат Верховної Ради УРСР 9-го скликання.

Юрій Збанацький народився 1 січня 1914 р. у с.Борсуків Остерського (тепер Козелецького) району на Чернігівщині в селянській родині. Початкову школу закінчив у рідному селі, семирічну — у місті Остер. Навчався в Чернігівському педагогічному технікумі, згодом у Ніжинському педагогічному інституті, який закінчив у 1937 році. По закінченні інституту працював учителем, директором неповної середньої школи, завідувачем районного відділу освіти. У липні 1940 року призначений редактором Остерської районної газети Чернігівської області. Працюючи в Острі Збанацький писав повісті і п’єси, які нікому не показував і які не побачили світу.

Юрій Збанацький учасник Другої світової війниз 1941 по 1945 роки. У 1944–1945 роках перебував на військовій службі в Українському штабі партизанського руху (УШПР).

Після війни викладав літературу в Київському педагогічному інституті імені Горького, згодом очолив філологічний факультет цього інституту. Потім перейшов на творчу роботу. З 1949 року— відповідальний секретар, заступник голови правління, секретар правління, 1-й заступник голови правління Спілки письменників України. З 1971 року— секретар правління Спілки письменників України, 1-й секретар правління Київської письменницької організації. Був членом Спілки письменників СРСР. Друкувався з 1944 р. Його повісті «Між добрими людьми», «Морська чайка», «Курячий бог», роман «Сеспель» екранізовано на Київській кіностудії ім. О. П. Довженка.

Багато його творів відзначено державними преміями. За романи «Кують зозулі» (1975), повісті «Курилові острови» (1963), «Героподвія» (1966) та ін. удостоєний премії ім. Лесі Українки (1975). За роман «Хвилі» (1967) відзначений Державною премією України ім. Т. Шевченка 1970. Багато творів присвятив школі і дітям: повісті «Літо в Соколиному» (1953), «Лісова красуня» (1955), «Привітайте мене, друзі!» (1956), «Школярі» (1983), «Пригоди Івана Коструба» (1984), роман «Малиновий дзвін» (1958). У більшості творів письменника події відбуваються на Чернігівщині, присутня патріотична тема, тема любові до Батьківщини. Твори Ю. Збанацького перекладено багатьма мовами світу.

Помер Юрій Збанацький 25 квітня 1994 року в Києві, де поховано на Байковому кладовищі.

Виставка літератури

Кiлькiсть переглядiв: 73

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.