.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
Литвинов Віталій Васильович – д.т.н., професор, лауреат Державної премії СРСР та Державної премії України в галузі науки і техніки, дійсний член Академії технологічних наук України, завідувач кафедри програмної інженерії.
Коди науковця відповідно до міжнародних реєстрів вчених:
https://orcid.org/0000-0001-9622-3871
Народився 2 грудня 1940 року в місті Верхньому Лисичанського району Луганської області.
Закінчив Київський національний технічний університет «КПІ» (1963 р.).
Трудову діяльність розпочав у 1963 р. на Маріупольському металургійному заводі імені Ілліча на посаді старшого інженера центральної лабораторії автоматизації та механізації. У листопаді 1963 р. вступив до аспірантури Інституту кібернетики (ІК) АН УРСР, яку успішно закінчив у листопаді 1966 року. Захистив кандидатську дисертацію у лютому 1967 року. З 1966 року В. В. Литвинов працював на посадах молодшого наукового співробітника та старшого наукового співробітника Інституту кібернетики АН УРСР. У цей період він отримав наукове звання старшого наукового співробітника (1971 р.).
У 1975 році перейшов на роботу до щойно створеної кафедри прикладної математики КПІ, де працював до середини 1978 року. Потім Віталій Васильович повертається до Інституту кібернетики, в Спеціальне конструкторське бюро (СКБ) математичних машин і систем ІК Академії наук УРСР, де працює на посадах завідувача сектору, головного конструктора проекту, а після виділення з нього Спеціального конструкторсько-технологічного бюро (СКТБ) програмного забезпечення Інституту кібернетики АН УРСР – на посаді начальника відділу цієї установи.
В 1986 р. Литвинов Віталій Васильович захистив докторську дисертацію й отримав Державну премію СРСР у галузі науки та техніки. У 1990 році він отримав звання професора. Після створення на базі СКТБ у 1992 р. Інституту програмних систем НАН України він працював завідувачем відділу цього інституту. На початку 2000 року перейшов на роботу в Інститут проблем математичних машин і систем НАН України, де працював до 2012 р. У цей період він отримав Державну премію України в галузі науки і техніки (2006 р.).
З 2012 року працює на посаді завідувача кафедри програмної інженерії Чернігівського національного технологічного університету.
Литвинов Віталій Васильович є одним із провідних учених-кібернетиків України, відомий своїми дослідженнями в галузі створення алгоритмічних мов імітаційного моделювання дискретних систем надвисокого рівня з розвиненими засобами планування експерименту та оброблення даних, що отримані у процесі 5 проведення прогонів моделей, спеціалізованих пакетів моделювання, інтелектуальних систем моделювання.
Найбільш вагомими досягненнями в цьому напрямі є розроблення першої в СРСР об’єктно-орієнтованої системи моделювання АЛСІМ-БЕСМ та подальший розвиток цих ідей у моделюючому комплексі АЛСІМ-ЕС обчислювальних машин ряду ЕС-ЕОМ, у системах моделювання для персональних комп’ютерів АЛСІМ- РС. Ці розробки стали базисом для створення сімейства пакетів моделювання різних аспектів експлуатації військово-морського флоту СРСР. Прикладами таких пакетів можуть бути пакети МОРЖ (життєвий цикл АПЧ), РЕМ (моделювання процесів у системах базування атомного флоту), ЗІП (моделювання процесів, що протікають в арсеналах та базах постачання запчастин).
Як один з керівників (заступник головного конструктора), В.В. Литвинов брав участь у розробленні однієї з масштабних інформаційно-розрахункових систем для військово-морського флоту СРСР системи «Юпітер». Рішення, які були закладені під час проектування цієї системи, з успіхом використовуються і тепер у процесі розроблення та впровадження її наступних модифікацій. Роботи з імітаційного моделювання, виконані в межах цього проекту, відзначені Державною премією СРСР у галузі науки і техніки за 1986 р. Роботи з автоматизації проектування та управління експлуатацією військово- морської техніки з успіхом були використані в КБ імені Антонова для розрахунків регламентів експлуатації, показників проектної та експлуатаційної надійності.
Під керівництвом В.В. Литвинова розроблено багато інформаційних комплексів проектування як для створення обґрунтованої експлуатаційної документації, так і для керування процесами обслуговування та ремонту літаків. Особливо треба відзначити інноваційність розробки діагностичного комплексу для авіаційного двигуна Д-18, розробленого у співдружності з Харківським авіаційним інститутом, та комплексу автоматизації управління технічним обслуговуванням і ремонтом для літально-випробувальної й доводчої бази в Гостомелі.
Після розпаду СРСР науковий колектив під керівництвом проф. Віталія Васильовича виконав багато розробок комп’ютерних технологій для американської корпорації Detlta Airlines Inc. (1996–2002 рр.) Цим же колективом для центру керування польотами авіакомпанії розроблені підсистеми графічного супроводу польотів GFF, система розробки економічних траєкторій польотів літаків авіакомпанії NextPlan, система планування та оперативного управління використанням екіпажів СrewManagementSystem та ін.
Професор В. В. Литвинов та його науковий колектив здійснили вагомий внесок у розвиток інформаційних систем і для вітчизняної авіації. Найбільша українська авіакомпанія «Міжнародні авіалінії України» і нині використовує програмне забезпечення планування польотів екіпажів, розроблене під керівництвом В.В. Литвинова. У 2001–2006 рр. його колектив виконав певні розроблення апаратно- програмних комплексів керування великими установками електронно-променевого зварювання. Разом зі співробітниками Інституту електрозварювання імені Є. Патона ними розроблено апаратно-програмний комплекс, що дозволяє в десятки разів скоротити процес розроблення програм зварювання. Тут успішно використані 6 методи багатоагентного управління електронно-променевими гарматами. Зварювальні установки з цією адаптивною багатокоординатною системою керування нині використовуються в корпораціях Boeing (США), AirBus (Британія, Франція), КБ імені Лавочкіна (Росія), а також в Японії, Китаї, Індії. За цю роботу колективу розробників присуджена Державна премія України в галузі науки і техніки за 2006 рік.
Під керівництвом Віталія Васильовича в 2003–2008 рр. проводилися роботи зі створення сімейства захищених мобільних телефонів (криптофонів) на базі стандартів GSM 900, GSM 1800, CDMAis95\2000. Були розроблені криптофони в конструктиваx Ericsson R520(m), Sony Ericsson T310, Nokia 6210, Nokia 6310, Kyocera QCP2345 (CDMA IS-95A / 2000), Kyocera QCP3035 (CDMA IS-95A), Hyundai HWP-120 (CDMA IS-95A), IDC 5614 VR+ (PSTN). Криптофони ТЗП-GSM, УКС-001, УКС-002, УКС003 пройшли тестування в СБУ і доведені до дослідних зразків. До цієї групи розробок можна віднести розроблення системи нотифікації та системи захисту обчислювальної мережі. Система нотифікації дозволяє оповіщати велику кількість співробітників, використовуючи канали телефонного зв’язку, Інтернету та за допомогою розсилки SMS-повідомлень. Система встановлена в СБУ та експлуатується з 2008 року. Що стосується системи захисту обчислювальних мереж, то в межах цього проекту розроблена апаратура шифрування-дешифрування потоків інформації, створене програмне забезпечення у вигляді сервера захисту інформації, модулів захисту для робочих станцій. Протягом останніх років наукові інтереси В. В. Литвинова пов’язані з: – дослідженнями в галузі математичного моделювання складних об’єктів та процесів, у тому числі з розробками інформаційних технологій і систем автоматизованого керування сільськогосподарськими підприємствами; – 3D-моделюванням виробок закритих шахт для забезпечення видобутку метану.
Поряд з виконанням ґрунтовних наукових досліджень Віталій Васильович вів напружену науково-організаційну роботу. Він був членом ученої ради ЧНТУ, членом вченої ради IПММС НАН України, членом редколегій двох наукових журналів, членом двох спеціалізованих рад з захисту докторських та кандидатських дисертацій, академіком та головою Чернігівського осередку Академії технологічних наук України. З його ініціативи та за його активної участі протягом десяти років у с. Жукін та м. Чернігові проводилися щорічні міжнародні науково-практичні конференції з математичного та імітаційного моделювання складних систем МОДС.
Значну увагу Віталій Васильович приділяв підготовці наукових кадрів, у тому числі і кадрів вищої кваліфікації. Він брав активну участь у створенні та становленні кафедри прикладної математики в КПІ, створив при Інституті проблем математичних машин і систем Навчальний центр, до складу якого увійшли філії ІТ кафедр Національного авіаційного університету, Чернігівського національного технологічного університету, Полтавського національного технічного університету, Івано-Франківського технічного університету нафти і газу, Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького. Навчальний центр для проведення лекцій та практичних занять використовує технології дистанційного навчання.
Віталій Васильович створив і успішно керував кафедрою програмної інженерії Чернігівського національного технологічного університету. Три доктори наук та 14 кандидатів наук під науковим керівництвом Віталія Васильовича отримали путівки в життя. Результати наукових досліджень і прикладних розробок В.В. Литвинова відображені в 12 монографіях, 3 декларативних патентах, 183 наукових працях.
Литвинов Віталій Васильович пішов із життя 6 квітня 2020 року.
Авторська колекція в IRChNUT
Коментарi