Олександр Довженко

«Думай неухильно тільки про велике.

Підніми природу до самого себе,

і хай Всесвіт буде відображенням твоєї душі»

Олександр Довженко

Олександр Петрович Довженко – український письменник, кінорежисер, кінодраматург, художник, класик світового кінематографу.

Олександр Довженко народився 10 вересня 1894 р. в с. В’юнище (тепер м. СосницяЧернігівської області) в селянській родині. Навчався в Сосницькому чотирикласному училищі, був відмінником, потім у Глухівському учительському інституті.

Протягом 1914—-1917 pp. Олександр викладав фізику, природознавство, географію, історію та гімнастику в 2-му Житомирському змішаному вищому початковому училищі, дуже багато читав, брав участь у виставах, малював, організував український етнографічний хор в одному з ближчих до Глухова сіл.

У 1917 р. О. Довженко перейшов на вчительську роботу до Києва і вступив на економічний факультет Комерційного інституту, був головою громади інституту. У 1920 р. він брав активну участь у суспільно-політичному житті країни: як більшовик боровся проти білополяків у житомирському та київському підпіллі.

О. Довженко в 1921 р. працював завідуючим загальним відділом при українському посольстві у Варшаві. Наступного року — в Німеччині на посаді секретаря консульського відділу торгового представництва УНР Тут він вступив до приватної художньої майстерні й одночасно відвідував лекції в берлінській Академічній вищій школі образотворчого мистецтва.

У 1923 р. повернувся до Харкова й незабаром став відомим як художник-ілюстратор «Вістей», автор політичних карикатур, який підписувався псевдонімом «Сашко». О. Довженко належав до літературних організацій «Гарт» та «ВАПЛІТЕ».

Протягом 1926—1933 pp. він працював на Одеській кінофабриці та Київській студії художніх фільмів.

У 1930 р. О. Довженко зняв картину «Земля», яка вивела українське мистецтво на широкі міжнародні обшири й принесла митцю світову славу. Цього ж року разом зі своєю дружиною і надалі режисером усіх його фільмів Ю. Солнцєвою митець виїжджає в тривале закордонне відрядження. Він відвідав Берлін, Гамбург, Прагу, Париж, Лондон, демонструючи «Землю», «Звенигору», «Арсенал», виступав перед журналістами, кіномитцями й кінокритиками, виголосив кілька доповідей про нову кінематографію.

У 30-х роках Олександр Довженко постав як самобутній кінорежисер, фундатор поетичного кіно, визнаний світом митець. Чарлі Чаплін зазначав: «Слов’янство поки що дало світові в кінематографії одного великого митця, мислителя і поета — Олександра Довженка».

У 1932р. Довженко зняв перший звуковий фільм «Іван» і був запрошений до кіностудії «Мосфільм». Конфлікти Довженка на Київській студії, особливо після постановки фільму «Іван», загострювалися. Тому митець прийняв рішення виїхати до Москви і з 1933р. працював на «Мосфільмі».

У 1935 р. Довженка нагороджують орденом Леніна, а восени того ж року на екранах з’явився «оптимістичний» «Аероград».

У 1939 р. вийшов на екрани «Щорс» (поставлений на Київській кіностудії). Фільм швидко став популярним, глядачеві подобались подані з гумором колоритні народні, національні характери, особливо Боженка, Трояна, Чижа.

Протягом 1941—1945 pp. О. Довженко створив низку новел: «Ніч перед боєм», «Мати», «Стій, смерть, зупинись», «Хата», «Тризна» та інші.

Епосом війни називають кіноповість «Україна в огні» (1943). Цей твір був Сталіним заборонений, а Довженку не було дозволено повертатись в Україну.

За «ідеологічно правильний» фільм «Мічурін» митець у 1949 р. одержав Державну премію, яка означала офіційну його реабілітацію після «України в огні».

Протягом 1949—1956 pp. Довженко викладав у ВДІКу (Всесоюзному Державному інституті кінематографії), ставши професором цього навчального закладу. У 1956 р. у березневому номері журналу «Дніпро» була опублікована «Зачарована Десна». Сам Довженко скромно назвав цей твір «коротким нарисом автобіографічного кінооповідання»,

У цей час була завершена й «Поема про море». У листопаді розпочались зйомки однойменного кінофільму.

25 листопада 1956 року Олександр Довженко помер на дачі під Москвою. Його поховали на Ново-Дівичому цвинтарі у Москві.

У 1957 році ім’я Олександра Довженка було присвоєно Київській кіностудії.

Довженко О. П. Вибрані твори. / О. П. Довженко. – Львів : Каменяр, 1980. – 302 с.

До книги увійшли кіноповісті «Повість полум’яних літ», «Поема про море», «Зачарована Десна» й оповідання «Ніч перед боєм» та «Мати».

Довженко, О. П. Україна в огні : кіноповість, щоденник / О. П. Довженко ; упоряд. і автор передм. О. М. Підсуха. – К. : Радянський письменник, 1990. – 416 с.

До цієї книги ввійшли кіноповість «Україна в огні», у свій час розкритикована, засуджена й заборонена до постановки й друку Сталіним, а також «Щоденник» (1941 —1956) геніального кінорежисера, видатного письменника і мислителя, що є не лише пам’яткою мемуарної літератури, а й справжнім документом епохи. У ньому зафіксовано глибокі думки, точні спостереження, розмови, зустрічі з громадськими й державними діячами, працівниками культури й мистецтва, органічне неприйняття культу особи й сталінізму.

Довженко О. Кіноповісті. Оповідання / О. Довженко ; АН УРСР. – К. : Наук. думка, 1986. – 710 с. – (Б-ка укр. л-ри : Рад. укр. л-ра).

До зібрання увійшли відомі кіноповісті та оповідання О. П. Довженка.

Довженко О. Твори: В 5-ти т. Т. 2 : Кіноповісті. Кіносценарії / О. Довженко. – К. : Дніпро, 1984. – 503 с.

До тому ввійшли кіноповісті «Україна в огні» та «Повість полум’яних літ» про героїзм і моральну велич народу під час Великої Вітчизняної війни; «Мічурін» - про видатного перетворювача природи, а також кіносценарії «Прощай, Америко!», «Антарктида» та незавершені твори.

Довженко, О. Вибрані твори / О. Довженко. – О. : Маяк, 1976. – 147 с.

В кіноповісті "Зачарована десна" та оповіданнях, що ввійшли до цієї збірки, О. П. Довженко звеличує людську працю, глибину й силу людськіх думок, почуттів, пристрастей, ратні подвиги радянських людей у дні Великої Вітчизняної війни. Твори пройняті любов`ю до рідного краю, до трудового народу з його героїчним минулим і величним майбутнім.

Олександр Довженко : літ.-крит. матеріали про творч. укр. рад. письм. / упоряд., вступ. ст. і прим. М. К. Наєнка // Творчий світ письменника. – К. : Радянська школа, 1982. – С. 152-170.

Бібліотека Української Літератури, де пропонуються повні тексти творів Олександра Довженка.

Поринути у життя письменника, заглянути у творчий кабінет Довженка, відчути атмосферу життя селянської родини кінця ІХ – початку ХХ ст. ви маєте змогу відвідавши Сосницький літературно-меморіальний музей Олександра Довженка.