Микола Костамаров

Микола Іванович Костомаров – видатний історик, етнограф і фольклорист, письменник, громадський діяч.

Ім’я Миколи Костомарова тісно пов’язано з Чернігівщиною – в селі Дідівці Прилуцького району пройшли його щасливі роки життя з Аліною Крагельською.

Микола Костомаров народився 16 травня 1817 року у селі Юрасівка Острогожського повіту Воронізької губернії. Його батько, Іван Костомаров, був нащадком козаків-переселенців зі Слободської України, місцевим поміщиком. Мати – селянська дівчина, кріпачка.Трагічна загибель Івана Костомарова завадила визнати Миколу своїм сином. Хлопчик перебував у кріпацькій залежності до 1832 року й отримав волю завдяки неймовірним зусиллям матері. Вона фактично викупила сина з кріпацтва у родичів покійного чоловіка. Незважаючи на статус кріпачки, мати старалася дати йому найкращу освіту в межах своїх можливостей і все життя підтримувала його прагнення зростати в інтелектуальному сенсі. Микола був надзвичайно здібною дитиною, навчився грамоти і перечитав багато книг з бібліотеки батька. З десяти років він з успіхом навчається у московському пансіоні.У 1833 році Микола вступив до Харківського університету на історико-філологічний факультет. Він захоплюється літературою і мистецтвом, вивчає іноземні мови, знайомиться з талановитими професорами. Зближення з гуртком українських романтиків Харківського університету незабаром визначило його захоплення фольклором і козацьким минулим України, сформувало його інтереси до пізнання українського народу. Костомаров побачив, що українці – окремий народ зі своєю мовою та культурою. Він хотів дізнатись, звідки цей народ пішов і з чого починалася його історія – так він прийшов до історії слов’янства, Київської Русі. Також у своїх працях доводив, що Київська Русь – це держава, яка склалася на українських землях.М. І. Костомаров вирішує присвятити своє життя науці і літературі. Він починає писати під псевдонімом Ієремія Галка. На початку 1838 року виходить перший твір «Сава Чалий», виданий на «южнорусском языке», що для того часу було неабияким викликом. Через рік світ побачили збірники «Українські балади» та «Вітка», трагедія «Переяславська ніч», переклади на українську мову Байрона. Наприкінці 1840 p. M. І. Костомаров здає магістерський екзамен і починає працювати над дисертацією “Про при чини та характер унії в Західній Росії” де висвітлює боротьбу українського народу за незалежність у ХVІ ст., викриває аморальність духовенства, показує народні маси як найважливіший суб’єкт історії. Дисертація була вже віддрукована, але захист не відбувся, вона була знищена. Друга дисертація – «Об историческом значении русской народной поэзии» була присвячена народній пісенній творчості, хоча назвав він її «русской», та насправді говорив про українську. Отримавши ступінь магістра, у 1844 – 1845 роках викладав історію в Рівенській і Київській гімназіях, а у 1846 р. у Київському університеті.

Перебування у Києві стало для Костомарова визначним етапом у його житті. Він знайомиться з видат- ним істориком, філологом і фольклористом М. Максимовичем. Товаришує з М. Гулаком, В. Білозерським, О. Марковичем, П. Кулішем, разом з якими у 1846 році створює таємну політичну, анти кріпосницьку організацію – Кирило-Мефодіївське товариство. Весною 1847 р., за доносом провокатора, М. Костомарова заарештували разом з М. Гулаком, В. Білозерським, П. Кулішем, О. Навроцьким та Т. Шевченком. Арешт Костомарова відбувся саме напередодні його весілля з Аліною Крагельською.

Після звільненні у 1856 році від поліцейського нагляду, Микола Іванович вирушив за кордон, побував у Швеції, Німеччині, Швейцарії, Франці, Празі й Італії.У 1859 прийняв запрошення посісти кафедру російської історії Петербурзького університету. На початку 1862 р. залишає роботу в університеті і зосереджується на науковій праці. 1863 року він дістав запрошення очолити кафедру в Київському університеті, 1864-го аналогічний виклик прийшов з Харкова.

За останні двадцять років свого життя Микола Іванович написав понад 300 історичних, публіцистичних і літе ратурних творів. Основними працями його життя стали «Богдан Хмельницький», «Руїна», «Мазепа» і «Мазепинці», фундаментальна праця «Російська історія в життєписах її най- важливіших діячів», «Північноруське народоправство» і «Непевний час Московської держави».

У 1873 році розлучені долею 26 років тому Микола Костомаров і Аліна Крагельська зустрілися знову. Через два роки вони обвінчалися і 10 років, до самої смерті Костомарова, прожили разом.

6 квітня 1885 року, у день пам’яті святих Кирила і Мефодія, здоров’я вченого різко погіршилося. Вранці 7 квітня він помер у своїй квартирі у Петербурзі.

Костомаров, М. Богдан Хмельницький : іст. нарис : для серед. та ст. шк. віку / М. Костомаров ; [упоряд. і передм. В. О. Замлинського] ; худож. Л. А. Кацнельсон. - К. : Веселка, 1992. - 91 c. : іл. – (Гетьмани України).

Художньо-документальна книжка про гетьмана України, визначного державного діяча і полководця Богдана Хмельницького, містить листи, універсали, накази тієї епохи, гарно ілюстрована. Цікавим є розділ, який розкриває образ Б. Хмельницького у фольклорі.

Костомаров, М. Галерея портретів : біогр. нариси : для серед. та ст. шк. віку / М. Костомаров ; [упоряд. і передм. В. О. Замлинського] ; перекл. з рос. М. Ілляш ; худож. С. К. Семендяєв. - К. : Веселка, 1993. – 324 с.

Біографічні нариси відомого дослідника вітчизняної історії Миколи Костомарова про виданих діячів української історії та культури.

Костомаров, М. І. Історичні постаті / М. І. Костомаров ; перекл. І. С. Голуб. – Дніпропетровськ : Січ, 2008. – 618 с.

До книги увійшли портрети видатних діячів історичного минулого України, а також «Автобіографія» ученого із самобутніми замальовками науково-літературного життя того часу.

Костомаров, М. І. Закон Божий : книга буття українського народу / М. І. Костомаров. - К. : Либідь, 1991. - 40 с.

Програмний твір Кирило-Мефодіївського, написаний напрікінці 1845 – поч. 1846 рр. У творі сформульовано завдання українського суспільства звільнитися з-під влади російського царя та ідеї відродження України, народоправства, піднесення національної свідомості. Проголошується, що саме Україна, маючи славетну історію та козацтво, покликана стати незалежною республікою в Союзі слов'яських народів.

Костомаров М. І. Слов`янська міфологія : вибрані праці з фольклористики й літературознавства / М. І. Костомаров. - К. : Либідь, 1994. - 384 с.

Містить найважливіші дослідження М. І. Костомарова з фольклористики, літературознавства, а також окремі публіцистичні виступи, що мають безпосереднє відношення до історії української культури.

Костомаров, Н. И. Автобиография. Бунт Стеньки Разина / Н. И. Костомаров. - К. : Наукова думка, 1992. – 511 с.

Автобіографія містить спогади, які доволі повно відкривають життєвий шлях М. І. Костомарова, всебічно характеризують його особистість та вміщують опис подій епохи, в якій формувався його світогляд. «Бунт Стеньки Разіна» - видатна пам’ятка історіографії про селянську війну 1670-1671 рр. в Росії, її витоки та відголоски в Україні.

Список рекомендованої літератури

З нагоди 200-річчя Миколи Костомарова у селі Дідівці Чернігівської області відкрили музей-садибу, яка до 2008 року була занедбана.

Фільм про М. Костомарова wym-1603271813630