Віталій Леус

Віталій Леус

Віталій Миколайович Леус (2 липня 1946, село Крутоярівка Прилуцького району, Чернігівська область — 26 грудня 2017, м. Чернігів) — український прозаїк, публіцист, журналіст, краєзнавець.

Народився на Чернігівщині в селянській родині.  З дитячих літ дописував до газет та журналів, друкувався в періодичних виданнях Прилук, Чернігова, Києва та Москви.

У 1972 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював у редакціях газет «Правда Прилуччини», срібнянської «Ленінське слово», чернігівських «Деснянська правда», «Чернігівський вісник», міської «Чернігівські відомості».

Член Національної спілки письменників України, Національної спілки журналістів України, Всеукраїнської спілки краєзнавців України, Член Чернігівського інтелектуального центру.

Автор понад сорока книжок романів, повістей, оповідань та нарисів: «Час народжувати синів» (1989), «Вбивцю назве суд», «Вогонь запалюють від вогню» (1992), «Зцілю тебе словом» (1992), «Дегустація», «Солоні вуста» (1993), «Дами запрошують кавалерів» (1993), «З мертвих воскрес» (1994), «Справа нумізмата» (1995), «Два снаряди в одне місце не лягають» (1998), «Візьму твій біль» (1999), «Вікно у травневий сад» (1998), «Суди його Бог» (2000), «Трезор» (2001), «Такі солоні солодкі вуста» (2002), «До пекла – по трупах» (2003), «Сину, сину, сину, ангел мій, або З матір’ю наодинці» (2003), Прилітайте навесні, лелеченьки» (2004), «Смертельний візит» (2004), «Визначено з неба» (2004), «Гніздо бандита», або Нитки одного клубка» (2004), «Жива вода» (2004), «Шлях довжиною у 40 років» (2005), «Альфа і омега» (2205), «Фатальний будинок», «Черняхівськ не відповідає» (2005), «Сильніші за метал» (2005), «М’яч – на центр!» (2005), «Влучність і грація, швидкість і комбінація» (2006), «Подвиг, не підладний часові» (2007), «Солодка «Стріла» (2007), «День, осяяний ранковою зорею» (2007), «Атакували з морських глибин» (2007), «Чернігів. Погляд через століття» (2007), «Сонячні поверхи» (2008), «Соло для двох» (2010).

Автор вибраних детективних творів у п’яти томах. Упорядкував книги: «Чернигов-город космический» (2007), «Зозуля закує до Благовіщення – влітку випаде сніг» (2008).
Лауреат міжнародних, всеукраїнських та обласних премій і конкурсів: імені М. Коцюбинського (2008), імені Г. Сковороди, («Сад Божественних пісень»), імені М. Гоголя («Тріумф»), імені Ярослава Мудрого, «Краща книга року» (2002, 2004, 2006, 2007, 2008), «Золотий передзвін Придесення».

20190218_085130

Леус, В. День, осяяний ранковою зорею : повість, оповідання / В. Леус ; ред. С. П. Реп’ях. – Чернігів : Деснянська правда, 2007. – 256 с.

З гостросюжетної повісті читач дізнається про те, як склалася життєва доля Оксани і чи пощастило їй на своєму віку зустрітися з сином-первістком.

Під час німецько-фашистської окупації українську дівчину Оксану Корінь було вивезено на рабську працю до фашистської Німеччини. Тут вона познайомилася і одружилася з польським юнаком Адамом Грабовським. Невдовзі у них народився син, якого у малолітньому віці викрали.

1bded305dd3d0cbdc0ea7b848130335b

Леус, В. Соло для двох  : повісті, оповідання, бувальщини / Віталій Леус. – Чернігів : Лозовий В. М., 2010. – 296 с.

До книжки українського письменника увійшли повісті «У хірляве дерево громи не б’ють», «Сину, сину, сину, ангел мій», або «З матір’ю наодинці», «Суди його бог». Повісті розповідають про складні, інколи трагічні переплетіння людських доль.